Інформація компанії

ПЕРЕЛІК
видів страхування ПрАТ СК “Галицька”

 

Номер правил

Вид добровільного страхування та наявність ліцензій

Правила № 19 добровільного страхування фінансових ризиків

АГ 569219 безстроково

Правила № 20 добровільного страхування від нещасних випадків

АГ 569215 безстроково

Правила № 21 добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних  явищ

АГ 569209 безстроково

Правила № 22  добровільного страхування домашнього майна фізичних осіб

АГ 569212 безстроково

Правила № 23 добровільного страхування наземного транспорту  (крім залізничного)

АГ 569214

безстроково

Правила № 24 добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу)

АГ 569207

безстроково

Правила № 25 добровільного страхування  майна суб’єктів господарювання        АГ 569212      безстроково
Правила № 26 добровільного страхування  майна [крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту ( морського внутрішнього  та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)

АГ 569212

безстроково

Правила № 27 добровільного страхування  сільськогосподарських культур

АГ 569212

безстроково

Правила № 28 добровільного страхування тварин

АГ 569212

безстроково

Правила № 29 добровільного страхування цивільної  відповідальності власників наземних транспортних засобів

АГ 569208 безстроково

Правила № 30 добровільного страхування кредитів  ( у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту)

АГ 569211

безстроково

Правила № 31 добровільного страхування відповідальності перед третіми особами [ крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту  (включаючи відповідальність перевізника)]

АГ 569217

 безстроково

Правила № 32 добровільного страхування фінансових ризиків, пов’язаних з  втратою права власності на об’єкти нерухомого майна (титульне страхування)

АГ 569219 безстроково

Правила № 33 добровільного страхування здоров’я на  випадок хвороби

АГ 569210

безстроково

Правила № 34 добровільного страхування медичних витрат

АГ 569213 безстроково

Правила № 35 добровільного страхування медичних  та  інших витрат під час      подорожі

АГ 569213 безстроково

Правила № 36  добровільного страхування цивільної  відповідальностіавтоперевізників та експедиторів

АГ 569208 безстроково

Правила № 37 добровільного страхування будівельно-монтажних та технічних ризиків

АГ 569212

безстроково

Закон України,Постанова КМ України

Вид обов’язкового страхування та наявність ліцензій

обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту

АГ 569310 безстроково

обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті

АГ 569216 безстроково

обов’язкового страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської і членів добровільних пожежних дружин (команд)

АГ 569218 безстроково

Довідник термінів

А

АБАНДОН (abandonment) — відмова страхувальника судна або вантажу від усіх прав власності на застрахований об’єкт на користь страховика, якщо той виплатить усе належне страхове відшкодування.
Застосовується тоді, коли об’єкт страхування зникає безвісти або усувати пошкодження економічно недоцільно.

АВАРІЙНИЙ КОМІСАР (average comissioner) — особа (юридична або фізична), яка на прохання страховика з’ясовує причини настання страхового випадку та розмір збитків (у страхуванні переважно транспортних ризиків. За наслідками роботи аварійний комісар складає аварійний сертифікат.

АВАРІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ (survey-report, average certificate) — документ, який видає страхувальникові (або іншій заінтересованій особі) аварійний комісар на підставі наслідків огляду пошкодженого майна. В аварійному сертифікаті фіксуються можливі причини, характер і розмір збитку, зумовленого страховим випадком. Аварійний сертифікат є для страхувальника підставою для висунення претензії страховикові. Проте аварійний сертифікат не може розглядатись як безперечний доказ відповідальності останнього.

АВАРІЯ (average) — небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинює загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу їхньому життю й здоров’ю і призводить до руйнування будвель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

АВАРІЯ В МОРСЬКОМУ СТРАХУВАННІ (average in marine insurance) — збиток, завданий судну, вантажу й фрахту під час морських перевезень. Такі аварії в морському страхуванні поділяються на загальні і часткові. Збитки, завдані загальною аварією, поділяються між судном, вантажем і фрахтом. Якщо аварія часткова, збитки відносяться на того, хто відповідальний за її виникнення, або на потерпілого.

АВЕРСІЯ РИЗИКУ (averce of risk) — негативне ставлення до ризику, аж до невизнання його значення й ролі. Аверсія ризику виявляється також як протидія ризикованій діяльності.

АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ (aviation insurance) — страхування ризиків, пов’язаних із використанням авіаційної та космічної техніки. Іноді страхування космічних ризиків виділяється в окремий вид. Авіфційне страхування охоплює страхування літаків, вертольотів та іншої авіаційної техніки від пошкодження й знищення; страхування відповідальності перед пасажирами й третіми особами за шкоду, заподіяну їхньому здоров’ю та майну; відповідальність власників повітряних суден як роботодавців; страхування деяких інших ризиків.

АВТО-КОМБІ (auto-combi) — комбіноване страхування транспортних засобів разом із відповідним багажем, водієм та пасажирами.

АГГРАВАЦІЯ (aggravate) — навмисне або несвідоме перебільшення страхувальником симптомів хвороби, що заважає страховикові визначити реальний ризик.

АДЕНДУМ (addendum) — документ, що є додатком до договору страхування. В адендумі зазначаються зміни в умовах страхування.

АКВІЗИЦІЯ (acquisition) — маркетингова діяльність, спрямована на збільшення кількості договорів страхування. Вважається, що аквізиційна діяльність нормальна, коли кількість нових договорів страхування перевищує кількість договорів, за якими закінчився термін дії.

АКСЕЛЕРАЦІЯ (accelerator) — дострокове припинення дії договору страхування в разі порушення його умов страхувальником.

АКТИВИ СТРАХОВИКА (insurer\’s assets) — кошти страховика, які інвестовано в цінні папери, нерухомість, інші матеріальні цінності, розміщені на рахунках у банках. Джерелами цих коштів є статутний фонд, страхові резерви та інші пасиви. Від величини й структури
активів залежить платоспроможність страховика.

АКТ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (accident report form) — документ, що його складають адміністрація та комітет професійної спілки підприємства чи установи, якщо з їхнім працівником стався нещасний випадок і пов’язаний з перебуванням на роботі або виконанням службових обов’язків. У випадках із пасажиром відповідний документ складається на транспорті. У разі, якщо потерпілий застрахований від нещасних випадків, акт надсилається до страхової організації з метою оформлення страхової виплати.

АКТУАРІЙ (actuary) — офіційно вповноважена особа, котра, маючи відповідну фахову підготовку, з допомогою методів математичної статистики обчислює страхові тарифи. На актуарій покладається відповідальність за те, щоб страхові фонди були достатніми на той момент,
коли компанії доведеться виконувати свої зобов’язання за виданими полісами.

АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ (actuarial calculations) — система математичних і статистичних методів обчислення страхових тарифів. Методологія актуарних розрахунків грунтується на застосуванні теорії ймовірностей, демо-графічної статистики та довгострокових фінансових обчислень інвестиційного доходу страховика. Актуарні розрахунки дають змогу визначити страховий тариф та частку кожного страхувальника у створенні страхового фонду.

АКЦЕПТ (acceptance) — згода однієї сторони страхових відносин (страхувальника або страховика) з пропозиціями іншої сторони про укладення договору страхування або перестрахування на умовах,що відповідають цим пропозиціям.

АКЦІЯ (stock) — цінний папір без визначеного часу обігу, що свідчить про внесення паю до статутного фонду акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристві і дає його власникові право на отримання доходу у формі дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації товариства. Акції можуть бути простими чи привілейованими, іменними або на пред’явника.

АНДЕРРАЙТЕР (underwriter) — (у страхуванні) висококваліфікована й відповідальна особа страховика, уповноважена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування (перестрахування); Андеррайтер оцінює ризик, визначає ціну та інші умови страхування, оформляє страхові поліси.

АНДЕРРАЙТИНГ (underwriting) — (у страхуванні) процес оцінювання та прийняття ризиків на страхування (перестрахування).

АНОМАЛЬНА ПОДІЯ (abnormal event) — відхилення від нормального режиму експлуатації, викликане виходом із ладу обладнання, помилкою або іншими недоліками роботи персоналу.

АНУЇТЕТ (annuity) — І) договір страхування пенсій або ренти, згідно з яким страховик в обмін на сплату, як правило одноразову, страхової премії зобов’язується виплачувати застрахованому визначену річну суму доходу протягом його життя; 2) сучасна вірогідна вартість ренти.

АСИСТАНС (assistance) — перелік послуг (у рамках договору страхування), які надаються в потрібний момент через медичну, технічну і фінансову допомогу здебільшого туристам у закордонних поїздках (у разі хвороби, нещасного випадку).

АСОРТИМЕНТ СТРАХОВОГО РИНКУ (insurance market assortment) — набір видів страхових послуг, що пропонуються страхувальникам у даній країні, регіоні.

АУДИТ (audit) — незалежна перевірка бухгалтерської звітності та іншої обліково-звітної інформації про діяльність фірми з метою підтвердження її достовірності та законності. Всі страховики зобов’язані щорічно проходити зовнішній аудит. Він здійснюється юридичними або
фізичними особами, які мають сертифікати й ліцензії на аудиторську діяльність, видані Аудиторською палатою України.

АУТСАЙДЕР (outsider) — страховик або посередник (брокер, агент), який не є членом страхових об’єднань (асоціацій) і не дотримується у своїй діяльності тарифних та інших угод, тобто виступає як конкурент зазначених об’єднань.
Б

БАНКРУТСТВО (bankruptcy) — визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

БАРАТРІЯ (barratry) — навмисне заподіяння шкоди власникові судна або вантажу екіпажем судна. У морському страхуванні може розглядатися як страховий випадок.

БЕНЕФЩІАР (beneficiary) — особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування, третя сторона — вигодонабувач за страховим полісом.

БІЗНЕС-ПЛАН СТРАХОВИКА (business plan of the insurer) — формалізована програма діяльності страхової компанії на кілька років, що містить, зокрема, систему заходів, пов’язаних часом і місцем реалізації, узгоджених зі стратегією та ресурсами і розрахованих на отримання максимального прибутку, у тому числі, за рахунок здійснення додаткових інвестицій. Основні розділи бізнес-плану страховика такі: характеристика страхових послуг компанії, оцінка ринку збуту страхових послуг, оцінка конкурентоспроможності компанії, план маркетингу,організаційний план, ресурси, оцінка ризику щодо виконання плану, фінансовий план.

БІНДЕР (binder) — тимчасова форма угоди між страхувальником і страховиком з приводу подальшого укладання страхового договору. Біндер здебільшого застосовується в зарубіжній практиці, коли перш ніж укласти договір, потрібен тривалий час на опрацьовування нестандартних умов страхування.

БОДМЕРЕЯ (bottomry) — договір позички, за яким капітан судна може отримати в позикодавця кошти під заставу судна або вантажу. У разі загибелі судна або вантажу позикодавець втрачає право вимагати повернення позики. Бодмерея у сучасній практиці застосовується рідко. Така позика оформляється на умовах підвищеної плати (процента).

БОНУС (bonus) — а) знижка, що її надає страховик із суми страхової премії за оформлення договору страхування на особливо вигідних умовах. Таку знижку у страхуванні називають також рабатом. Бонус визначається переважно у відсотках або промілле; б) сума прибутку страховика, що спрямовується на збільшення страхових сум за договорами довгострокового страхування.

БОНУС-МАЛУС (bonus-malus system) — система підвищень і знижок до базової тарифної ставки, за допомогою якої страховик коригує страхову премію у випадку, якщо у відношенні до об’єкта страхування (переважно транспортних засобів) у певній ретроспективі не був реалізований страховий ризик.

БОРДЕРО (фр. borde-reau, анг. inventory) — перелік ризиків із зазначенням частини страхової суми та відповідної їй страхової премії, що передається цедентом на перестрахування. Бордеро надсилається цедентом страховикові у визначені договором перестрахування строки. Бордеро бувають попередніми та остаточними.

БРОКЕР СТРАХОВИЙ (insurance broker) — юридична або фізична особа, котра, будучи зареєстрованою як суб’єкт підприємницької діяльності, має дозвіл Уповноваженого органу виступати посередником між страхувальником і страховиком. Страховий брокер діє від свого імені і за дорученням страхувальників або страховиків. До його завдань входить пошук компанії, де можна було б розмістити ризик страхувальника на оптимальних умовах з огляду надійності страховика та розміру страхової премії. У разі страхового випадку страховий брокер надає допомогу страхувальникові в оформленні та отриманні відшкодування.Сьтраховий брокер залучається до розміщення ризиків, що передаються на перестрахування. Оплату за послуги страхового брокера здійснює страховик у вигляді комісії, яку страховий брокер має право вирахувати зі страхової премії, якщо останню було інкасовано. Брокери — фізичні особи не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, здійснювати страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

БРОКЕРИДЖ (brokerage fee) — винагорода, яку страховий брокер отримує від клієнта, зокрема за посередницькі послуги щодо врегулювання претензій стосовно страхового випадку.

БРУТТО-ПРЕМІЯ (gross premium) — загальна сума страхових внесків, що їх сплачує страхувальник. Визначається на підставі страхової суми і брутто-ставки (страхового тарифу).

БРУТТО-СТАВКА (gross rate) — сума визначеної нетто-ставки та навантаження. Ці складові мають різне призначення. Нетто-ставка має забезпечити відшкодування витрат на покриття збитків з ризикових видів страхування, а також на виплати зі страхування життя. Навантаження призначене для забезпечення фінансування витрат страховика на ведення справи та отримання прибутку від страхових операцій.
В

ВАЛОВЕ УТРИМАННЯ (gross line) — сумарний обсяг зобов’язань, узятих страховиком на свій ризик за всіма договорами страхування.

ВАЛОВИЙ ЗБИТОК (gross loss) — максимальний збиток, що зумовлює потребу виплати всієї страхової суми.

ВАЛЮТА СТРАХУВАННЯ (currency of insurance) — валюта, якою сплачуватимуться страхові премії та здійснюватимуться страхові виплати.

ВАЛЮТНИЙ КУРС (currency rate) — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена через грошову одиницю іншої країни або міжнародну грошову одиницю (наприклад, євро). Має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності у стосунках із суб’єктами інших
держав. В Україні валютний курс визначається Національним банком України.

ВАУЧЕР СТРАХОВИЙ (insurance voucher) — зобов’язання страховика відшкодувати витрати страхувальника на лікування в іншій країні.

ВЕКСЕЛЬ (draft) — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

ВЗАЄМНЕ СТРАХУВАННЯ (mutual insurance) — форма страхового захисту, за якої страхувальники, котрі мають споріднені майнові інтереси та ризики, одночасно є членами страхового товариства. Взаємне страхування —довготермінова домовленість між фупою осіб (юридичних і фізичних) про відшкодування один одному у певних частках збитків у разі настання страхових випадків. Нині взаємне страхування має значне поширення в зарубіжних країнах, особливо в особистому страхуванні, страхувавні сільськогосподарських, морських ризиків, взаємне страхування в Україні ще не розвинулось.

ВЗАЄМНІСТЬ У СТРАХУВАННІ (insurance recip-rocity) — умова, згідно з якою цедент перестраховує свої договори в компаніях, які, у вою чергу, передають йому на перестрахування власні договори страхування. Взаємність у страхуванні може застосовуватися за критеріями обсягу премій або наслідків проходження договорів.

ВИД СТРАХУВАННЯ (ііпе of insurance) — страхування однорідних об’єктів від характерних для них небезпек.

ВИГОДОНАБУВАЧ (beneficiary) — особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат тоді, коли страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостійно. В особистому страхуванні виплати вигодонабувачу здійснюються у випадку смерті застрахованого. В майновому страхуванні права вигодонабувача можуть набувати орендодавці, кредитори, застраховане майно яких знищено або пошкоджено.

ВИКУПНА СУМА (redemption sum) — сума, на яку може претендувати власник полісу зі страхування життя в разі припинення дії полісу. Розмір викупної суми залежить від суми й терміну, на який було укладено договір, та фактично здійснених внесків і тривалості дії договору.

ВИНА СТРАХУВАЛЬНИКА (insured\’s fault) — відношення страхувальника до своєї протиправної поведінки і її можливих наслідків, що може спричинитися до завдання шкоди. Розрізняють вину двох видів: навмисні дії і необережність. Остання, у свою чергу, поділяє-
ться на просту і грубу необережність. Наявність навмисної дії або грубої необережності може бути підставою для повного або часткового звільнення страховика від його обов’язків з виплати страхового відшкодування.

ВІДКРИТИЙ КОВЕР (open cover) — форма автоматичного страхування вантажів на тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів. Відкритий ковер діє в межах генерального полісу. Самостійної юридичної сили не має.

ВІДНОВЛЕННЯ СТРАХУВАННЯ (renewal of insurance contract) — продовження дії договору страхування на новий термін. На практиці відновлення страхування здійснюється укладанням нового договору або оформленням спеціального додатка до чинного договору. Часто страховики надають страхувальникам, які щороку й своєчасно поновлюють поліси, знижки зі страхових премій, визначають пільговий час для поновлення договору.

ВІДШКОДУВАННЯ СТРАХОВЕ (insurance compensation) — сума, що виплачується страховиком на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на об’єктах страхування майна і цивільної відповідальності страхувальника за матеріальну шкоду перед третіми особами. Якщо страхова сума менша від збитку, страхове відшкодування здійснюється пропорційно до відношення страхової суми до страхової вартості об’єкта. У разі подвійного страхування страхове відшкодування фактичного збитку здійснюють усі страховики в межах страхової вартості об’єкта страхування пропорційно до частки кожного в загальній страховій сумі. Умовами договору страхування може передбачатись заміна виплати страхового відшкодування компенсацією збитку в натуральній формі.

ВІЛЬНІ АКТИВИ (free assets) — кошти, які вільні від будь-яких зобов’язань, крім вимог акціонерів.

ВЛАСНЕ УТРИМАННЯ (deductable) — частина страхової суми, в межах якої цедент несе відповідальність за застрахованим ризиком, передаючи решту у перестрахування. У разі виникнення страхового випадку страхувальник звертається до страховика з претензією про відшкодування всієї суми збитку (але у межах страхової суми). Цедент вимагає від перестраховика відшкодування йому збитку по заявлених претензіях у долі страхової суми, яка була передана в перестрахування.
Г

ГАРАНТІЙНИЙ ФОНД СТРАХОВИКА (quarantee fund of the insurer) — додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку. Гарантійніфонди беруться до уваги при визначенні платоспроможності страховика.

ГАРАНТІЯ СТРАХОВА (insurance guarantee) — письмове заручення страховика за свого страхувальника щодо його кредитоспроможності. Це означає, що страхова компанія бере на себе зобов’язання в разі настання обумовлених подій сплатити банкові суму неплатежу за
свій рахунок.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПОЛІС (general policy) — а) письмова угода з фіксованою страховою сумою, розмір якої дає змогу покрити страхуванням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику. Генеральний поліс діє доти, доки не буде використано (задекларовано) увесь ліміт установленої страхової суми; б) договір, на підставі якого протягом обумовленого часу страхувальник передає, а страховик приймає на страхування всі об’єкти, що відповідають угоді.

ГРОШОВЕ ПОКРИТТЯ (insurance cover) — наявність у страховика грошового забезпечення, необхідного для здійснення всіх платежів в установлений термін.

ГУДВІЛ (goodwill) — нематеріальний актив (наприклад, репутація, технічна компетенція, маркетингові досягнення), вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, котра утворюється завдяки
управлінській майстерності менеджерів компанії, застосуванню новітніх технологій тощо.
д

ДЕКЛАРАЦІЯ СТРАХОВА (insurance declaration) — заява страхувальника про об’єкт страхування та характер ризику. Декларація страхова містить дані про склад, місцезнаходження, вартість, умови зберігання й використання та іншу інформацію щодо об’єктів, котрі пропонується застрахувати. Наявність неправдивих даних у страховий декларації може бути підставою для звільнення страховика від відповідальності за договором страхування.

ДЕПОЗИТ (ВКЛАД) (deposit) — це кошти (готівка або безготівкові) у національній або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові згідно із законодавством України та умовами договору. Залежно від терміну зберігання депозити поділяються на три групи: до запитання, строкові та ощадні. Найпривабливішими є строкові депозити. За зберігання грошей на вкладах банки виплачують відсотки. Депозит є одним із основних каналів розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів. До страховиків ставиться вимога, щоб грошові кошти зберігалися на рахунках не менш ніж трьох банків.

ДЕПО СТРАХОВОЇ ПРЕМІЇ (risic premium depot) — частина страхової премії, що належить перестраховикові, але тимчасово утримується цедентом з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зобов’язань, передбачених договором перестрахування. Депо підлягає поверненню перестраховику з припиненням дії договору. Депо застосовується переважно в договорах із зарубіжними перестраховиксши.

ДЕРЖАВНЕ ОБОВ’ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ (state insurance) — види обов ‘язкового страхування, за яких визначені законодавством страхувальники сплачують страхові внески за рахунок державного бюджету.

ДЕТАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ (detailed certificate) — документ, що містить детальну характеристику кожного договору перестрахування, прийнятого перестраховиком від цедента.

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ (diversification) — у страхуванні здійснюється з метою зменшення ризику й отримання більшого прибутку завдяки: 1) одночасному розвитку кількох, не пов’язаних один з одним видів страхування, розширенню страховиком спектра страхових послуг; 2)поширенню активності страховиків за межі основного бізнесу, що досягається розміщенням активів (із додержанням існуючих нормативів) серед різних, не пов’язаних між собою об’єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські депозити).

ДИВІДЕНДИ (dividends) — 1) частина прибутку акціонерного товариства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів; 2) доходи, отримані суб’єктом оподаткування за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як відсотки на акції чи на внески до статутних фондів (за винятком доходів, отриманих від інщих видів цінних паперів, зокрема, від їх продажу, і доходів від операцій з борговими зобов’язаннями та вимогами).

ДИСИМУЛЯЦІЯ (dissimulation) — навмисне приховування особою, яка бажає застрахуватися, наявної хвороби. Виявляється за допомогою діагностики та медичної документації.

ДИСКЛОУЗ (disclose) — норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов’язаний негайно сповістити страховика про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.

ДИСКОНТ (discount) —1) різниця між теперіщньою ціною і ціною на момент погашення або ціною за номіналом цінного паперу; 2) різниця між цінами на один і той самий товар з різними термінами постачання.

ДИСКОНТУВАННЯ (discounting vultiplier) — визначення теперішньої вартості майбутніх доходів і витрат. Дисконтування здійснюється множенням фактичного розміру платежу на дисконтувальний коефіцієнт. Використовується в актуарних розрахунках зі страхування життя.

ДИСПАША (average statement) — а) розрахунок витрат, пов’язаних із загальною аварією судна, який складає диспашер. Диспаша містить докладний виклад причин загальної аварії; б) розподіл збитків між учасниками морських перевезень; виконується на підставі заяви зацікавленої особи і висновку диспашера про визнання аварії загальною.

ДИСПАШЕР (ДЖАСТЕР) (average, adjuster) — фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.

ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (voluntary insurance) — форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником. Добровільне страхування здійснюється згідно з правилами страхування, що їх розробляє страховик і реєструє в уповноваженому органі. Договір добровільного страхування вступає в дію, як правило, після повної сплати страхової премії або суми, що припадає на перший строк платежу.

ДОГОВІР ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (reinsurance treaty) — угода між двома страховими компаніями, з яких одна — цедент (перестрахувальник) — зобов’язується передати ризики, а друга — перестраховик — прийняти ризики до перестрахування.

ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ (insurance contract) — письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено
договір, а страхувальник — сплатити страхову премію у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника відповідно до умов правил страхування.

ДОДАТКОВА КОМІСІЯ (additional commission) — надбавка, що виплачується цедентові на покриття витрат, пов’язаних із укладанням нових договорів страхування.

ДОДАТКОВА ПРЕМІЯ (additional premium) — додатковий страховий внесок, який сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться додаткові ризики або ризики з підвищеною небезпекою. Додаткова премія сплачується здебільшого в особистому страхуванні тоді, коли застрахувати заявника на звичайних умовах з огляду на стан його здоров’я, небезпечність професії, складність клімату місцевості, де він перебуває, неможливо. Додаткова премія розраховується в процентах до страхової вартості об’єкта і нараховується понад основний тариф.
Е

ЕКСПЕРТНА РАДА З ПИТАНЬ СТРАХУВАННЯ (Council of insurance experts) — існувала в 1996—1999 роках при Кабінеті Міністрів України як дорадчий орган для підготовки висновків щодо формування державної політики у сфері страхування, розроблення пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку.

ЕКСЦЕДЕНТ (surplus) — залишок страхової суми, що створюється понад власне затримання страховика або пер
естраховика і повністю надходить у перестрахування.

ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКОВОСТІ (excess of loss ratio) — договір непропорційного перестрахування. Дає змогу страховій компанії захищати себе з певних видів страхування на випадок, якщо загальні наслідки здійснення страхового бізнесу перевищують рівень збитковості, що урахований при визначенні премій за страховими договорами. Розмір збитковості, зверх якої діє договір, визначається з таким розрахунком, аби цедент не мав можливості отримати для себе прибуток, а тільки гарантував захист від додаткових або надзвичайних втрат.

ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКУ (excess of loss) — договір непропорційного перестрахування. Застосовується страховиками для захисту від великих і непередбачуваних збитків. Вступає в дію тоді, коли сума збитку внаслідок страхового випадку або серії таких випадків, що спричинилися до однієї події, перевищить обумовлену договором суму (пріоритет).

ЕКСЦЕДЕНТНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (excess of loss reinsurance) — давня і найважливіша форма пропорційного перестрахування. Застосовується в тих випадках, коли ризики, які приймаються на страхування, за розміром страхових сум дуже коливаються. Екцеденте перестрахування сприяє досягненню необхідного збалансування страхового портфеля цедента. Найчастіше застосовується при страхуванні від вогню, стихійного лиха, крадіжки, нещасних випадків, а також при страхуванні життя.

ЕКСЦЕДЕНТ СУМИ (excess of sum) — ексцедентний договір перестрахування. Згідно з його умовами всі прийняті на страхування ризики, страхова сума яких перевищує власне утримання цедента, підлягають переданню на перестрахування в межах визначеного ліміту або ексцеденту, тобто суми власного утримання цедента (лінія), помноженої обумовлену кількість разів саму на себе.
Є

ЄВРОПЕЙСЬКІ ДИРЕКТИВИ (European regulations) — правові документи, що являють собою нормативну базу страхового регулювання у країнах Європейського Союзу.

ЄВРОПОЛІС (europolicy) — уніфікований документ, що засвідчує наявність договору страхування певного класу в країнах Європейського Союзу.

ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СТРАХОВИКІВ (ПЕРЕСТРАХОВИКІВ) — це система обліку, збору, нагромадження та вилучення з Реєстру даних, що стосуються ліцензування страхової діяльності та нагляду за страховою діяльністю страховиків
З

ЗАГАЛЬНА АВАРІЯ (general average) — визнаються збитки, які зазнані судновласниками-перевізниками та власниками вантажу внаслідок зроблених навмисно і розумно надзвичайних витрат або пожертвувань з метою врятування судна, фрахту і вантажу від спільної для них небезпеки.

ЗАКОН «ПРО СТРАХУВАННЯ» (Law «On Insurance») — прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 року. Нова редакція від 4 жовтня 2001 р. Регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування. Документ містить 5 розділів (загальні положення, договори страхування, забезпечення платоспроможності страховиків, державний нагляд за страховою
діяльністю в Україні, прикінцеві положення).

ЗАРОБЛЕНА ПРЕМІЯ (earned premium) — та частина страхової премії, яка припадає на час, що минув після початку страхового періоду.

ЗАСТАВА (pledgee) — це спосіб забезпечення зобов’язань. Кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання першочергово (відносно інших кредиторів) спрямувати необхідну частину вартості заставленого майна на сплату боргу. Майно, що передається під заставу, має бути застраховане.

ЗАСТРАХОВАНИЙ (insured) — особа, яка бере участь в особистому страхуванні, об’єктом страхового захисту якого є життя, здоров’я і працездатність. Застархований може бути одночасно і страхувальником. Застрахований має право у передбачених договором випадках отримати обумовлену
страхову суму або виплати меншого розміру.

ЗАЯВА ПРО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЗАСТРАХОВАНОГО МАЙНА (claim notice) — подається страхувальником своєму страховикові в письмовій формі з метою отримання страхового відшкодування. На підставі цього документа за наявності страхового випадку складається страховий акт.

ЗАЯВНИК (proposer) — особа, яка в письмовій або усній формі висловлює намір придбати страховий поліс.

ЗБИТКОВІСТЬ СТРАХОВОЇ СУМИ (insurance sum losses) — показник діяльності страховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об’єктів у ризикових видах страхування. Збитковість страхової суми визначається у відсотках і показує ймовірність збитку. Зіставляючи фактичний і тарифний рівні збитковістю страхової суми оцінюють ризики.

ЗБИТОК ВІД ЗАГАЛЬНОЇ АВАРІЇ (general average loss) — можливий у морському страхуванні, коли шкода, завдана застрахованому інтересу, стосується не тільки власника судна або конкретного вантажу, а й інших осіб, збитки розподіляються пропорційно між усіма
постраждалими.

ЗБИТОК ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ МАЙНА, ЯКЕ БУЛО ВРЯТОВАНО (solvage loss) — здебільшого пов’язаний з морськими перевезеннями, коли врятоване майно продається раніше, ніж прибуде до порту призначення. Страхувальник має право на виручку від продажу майна за мінусом витрат з його реалізації. Страховик має сплатити страхувальникові збиток, що дорівнює різниці між отриманою сумою виручки та страховою сумою.

ЗБИТОК СТРАХОВИЙ (insurance loss) — термін має кілька значень, серед них: а) втрата (шкода), заподіяна майновим інтересам страхувальника, що підлягає відшкодуванню страховиком; б) факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику); в) справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обґрунтованість виплати.

«ЗЕЛЕНА КАРТКА» (green card) — назва однойменної системи міжнародних договорів і страхового свідоцтва про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, які виїжджають у країни — члени цієї системи. Дістала назву від кольору і форми полісу.

ЗМІШАНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (combined personal insurance) — вид особистого страхування, в якому передбачається страхове покриття кількох несумісних ризиків. Найчастіше змішане страхування життя включає покриття на випадок смерті застрахованого з будь-якої причини протягом строку дії договору, у разі дожиття його до закінчення строку договору і в разі, коли через нещасний випадок було завдано шкоди його здоров’ю.
І

ІДЕНТИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ (risks identification) — початковий етап ризик-менеджменту. Він полягає у своєчасному виявленні ризиків, характерних для певного виду діяльності, та у визначенні їх характеристик.

ІНВЕСТИЦІЇ (investments) — 1) довгострокові вкладення капіталу в будь-яке підприємство, справу, різні галузі господарства, переведення грошей у менш ліквідну форму з метою отримання прибутку; 2)грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; 3) форма диверсифікації діяльності страховика, яка полягає у виході компанії за традиційні рамки страхування. Це пояснюється прагненням вигідно вкласти свої тимчасово вільні кошти в суміжний бізнес, дочірні підприємства, банківську справу з метою отримання прибутку і підвищення фінансової надійності компанії.

ІНВЕСТОР (investor) — юридична або фізична особа, яка здійснює довготермінове вкладення капіталу в певну справу з метою отримання прибутку.

ІНДОСАМЕНТ (indorsement) — 1) напис, що засвідчує передання страхового полісу або коносаменту особі, до якої перейшли права на майно; 2) документ, що додається до полісу в разі зміни умов договору. Індосамент може бути іменним (на конкретну особу) або бланковим (напред’явника).

ІКОТЕРМС (incoterms) — зведений перелік термінів і правил міжнародної торгівлі. Ікотермс дає змогу уникнути помилок, зумовлених неоднозначним тлумаченням термінів, зокрема страховиками в різних країнах.

ІСТАЛМЕНТ (installment) — частина річної премії, що виплачується в розстрочку. Істалмент як правило, використовується в разі непропорційного перестрахування.

ІНФРАКЦШ (infraction) — порушення страхувальником або страховиком умов, зафіксованих у договорі страхування.

ІРРЕЙТА (errath) — напис на страховому документі, що засвідчує виправлення незначної помилки (описки), допущеної при його оформленні.
К

КАСКО (casco) — страхування корпуса та механізмів транспортного засобу. Відшкодовуються збитки, зумовлені здебільшого пошкодженням або конструктивним знищенням автомобіля, судна, літака.

КАТАСТРОФА (disaster) — великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. Катастрофа може розглядатися як страховий випадок або ризикова обставина.

КАФ (cat) — умова поставки вантажу морським транспортом за зовнішньоекономічним договором. Права та обов’язки за договором КАФ подібні до умов договору СГФ, проте страхування товару не входить в обов’язки продавця.

КВОТА У СТРАХУВАННІ (quota in insurance) — 1) частка участі страховика в загальній страховій сумі в разі страхування об’єкта на умовах співстрахування; 2) частка кожного з учасників у договорі перестрахування.

КВОТНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (guota share reinurance) — перестрахування на базі квоти. Це означає, що страховик передає перестраховикові в погодженій частці всі без винятку прийняті на страхування ризики за певним видом (групою видів) страхування. У цій самій пропорції перестраховикові передається отримана цедентом від страхувальника премія, а перестраховик відшкодовує цедентові сплачені збитки в межах своєї частки страхової суми.

КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ДІЇ ПОЛІСУ (expiry date) — дата закінчення покриття полісу. Не поширюється на поліси, що передбачають автоматичну виплату суми в кінці періоду страхування (страхування на дожиття, довесільне страхування тощо).

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ (insurance classification) — система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види і форми. Класифікая страхування має на меті сприяти формуванню страхового ринку, впорядкуванню звітності та державному регулюванню страхової діяльності, розвитку міжнародної інтеграції у страхуванні.

КЛАУЗУЛА (clause) — застереження, які вносяться до договору страхування.

KOBEP-HOTA СТРАХОВА (cover note) — свідоцтво про страхування, яке видається брокером страхувальникові на знак підтвердження укладення договору страхування з переліком списку страховиків. Ковер-нота страхова не має юридичної сили, а виконує лише довідкову функцію. В обумовлений час брокер має вручити страхувальникові поліс. Застосовується і в перестрахуванні, де може мати юридичну силу і замінювати сліп.

КОЕФІЦІЄНТ ЗБИТКІВ (claims or loss ratio) — показник, що розраховується як відношення оплачених і тих, що підлягають оплаті, претензій до зароблених премій.

КОЛЕКТИВНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (collective life insurance) — страхування, при якому може укладатися договір на страхування за рахунок коштів підприємства всіх працівників або їх групи. У колективному страхування життя страхувальником є підприємство, а застрахованим — кожний працівник, прізвище якого заноситься до списку, що є невіддільною частиною полісу.

КОМЕРЦІЙНИЙ КРЕДИТ (commercial credit) — короткостроковий кредит, що надається одним господарським суб’єктом іншому у формі відстрочки платежу за продані товари (послуги). Звичайно оформляється переказним векселем. Відсоток за комерційний кредит входить до ціни товару та суми векселя і здебільшого є нижчим, ніж за банківським кредитом.

КОМІСІЇ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ (commission on extraordinary events) — комісії з питань техногенно-екологічної, безпеки та надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій, підприємств, установ, організацій.

КОМІСІЯ СТРАХОВА (insurance commission) — винагорода, що виплачується страховиком посередникам (брокерам і агентам) за залучення об’єктів на страхування, оформлення документації, інкасацію страхових внесків, а в деяких випадках — і за розгляд страхових претензій. Страхова комісія нараховується у відсотках від страхових премій (внесків). Розмір відсотка залежить від виду страхування та деяких інших чинників.

КОНВЕРСІЯ (conversion) — заміна полісу з одного виду страхування життя на інший.

КОНТР АЛІМЕНТ (counters aliment) — отриманий перестрахувальний інтерес.

КОСТ ЕНД ФРЕЙТ (cost and freight) — ціна товару в порту відправлення плюс морський фрахт до порту призначення. Не включає витрат зі страхування.

КОТИРУВАННЯ (quotation) — визначення страховиком ставки премії, за якою він готовий застрахувати ризик.

КУМУЛЯЦІЯ СТРАХОВИХ РИЗИКІВ (cumulation) —1) концентраціястрахових ризиків в одній компанії в обсязі, що може призвести до багатьох збитків унаслідок одного страхового випадку; 2) зосередження застрахованих об’єктів на одній території, вулиці, будинку, порту, залізничній станції, судні, що в разі одночасного страхового випадку (наприклад, землетрусу) може призвести до порушенняфінансової стабільності страховика. Кумуляція страхових ризиків має враховуватися при визначенні частини ризику, що залишається на утриманні страховика.
Л

ЛІГА СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ (League of Insurance Organizations of Ulcraine) — некомерційне об’єднання страховиків з метою обстоювання їхніх інтересів у владних структурах, сприяння удосконаленню страхового законодавства, підвищенню кваліфікації персоналу та інформаційного забезпечення страхових компаній, налагодженню контактів з відповідними об’єднаннями (асоціаціями) інших держав.

ЛІЗИНГ (equipment leasing) — це довгострокова оренда приміщень виробничого призначення, машин, обладнання, транспортних засобів з можливістю їх подальшого викупу. Лізингодавцями часто бувають банки. Лізинг — одна з форм кредитування виробничника.

ЛІКВІДАЦІЯ (liguidation) — процедура припинення функціонування суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного банкрутом за рішенням арбітражного суду. Ліквідація здійснюється з метою вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів у результаті продажу його майна.

ЛІКВІДАЦІЯ ЗБИТКІВ (settlement of losses) — термін означає комплекс робіт з визначення й виплати страхового відшкодування в страхуванні майна і відповідальності.

ЛІКВІДНІСТЬ (liquidity) — 1) спроможність страховика своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання, передусім сплачувати борги; 2) показник того, як швидко можна реалізувати матеріальні цінності й отримати кошти, необхідні для покриття зобов’язань.

ЛІМІТ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТРАХОВИКА (limit of indemnity) — гранична відповідальність страховика з окремого ризику або страхового випадку, що випливає з умов укладеного договору страхування або закону.

ЛІМІТ СТРАХОВОГО ПОКРИТТЯ (insurance cover limit) — гранична страхова сума, яку можна визначити стосовно конкретного ризику, прийнятого на страхування.

ЛІНІЯ ЕКСЦЕДЕНТА (surplus line) — частка відповідальності в договорі ексцедента суми, що дорівнює розміру власного утримання цедента.

ЛІЦЕНЗІЯ НА СТРАХОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ (insurance licence) — документ, що засвідчує право страхової компанії брати на страхування (перестрахування) страхові ризики певного виду. Видається Уповноваженим органом (зараз — Мінфіном України), має спеціальну форму і містить такі обов’язкові реквізити: повну і скорочену назви страховика та його юридичну адресу, перелік видів добровільного і обов’язкового страхування, назву території, на якій страховик і його філії мають право укладати договори страхування, термін дії, реєстраційний номер і дату видачі ліцензії, підпис уповноважених осіб. У разі порушення страхового законодавства ліцензію може бути відкликано.

ЛЛОЙД (Lloyd’s) —

1) міжнародний страховий ринок, заснований 1734 року та розташований у Лондонському Сіті; 2) корпорація (об’єднання) юридично незалежних страховиків, кожний з яких самостійно приймає на страхування ризики, виходячи зі своїх фінансових можливостей. Кожний член ллойду на забезпечення своєї діяльності має внести вагому суму у вигляді депозиту. Члени ллойду об’єднані в синдикати, очолювані андеррайтерами, кожний з яких приймає ризики на страхування від імені членів відповідного синдикату. Останні приймають на страхування ризики від імені членів синдикату. Нині Ллойд є великим страховиком і перестраховиком, особливо морських, авіаційних, автомобільних, нафтогазодобувних ризиків.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ (localization) — заходи з просторового обмеження поширення ризику.
М

МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ (property insurance) — галузь страхування, в якій об’єктом страхування є майно, що належить юридичним або фізичним особам.

МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВИЙ ЗБИТОК (possible maximum loss) — верхня межа збитку, імовірність появи якого внаслідок одного страхового випадку доволі висока.

МАРЖА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ (solvency margin) — нормативний показник, що визначає потрібний рівень платоспроможності страховика в країнах ЄС відповідно до здійснюваних страхових операцій.

МАРКЕТИНГ У СТРАХУВАННІ (insurance marketing) — система взаємопов’язаних видів діяльності, спрямована на планування, визначення ціни, а також на рекламування та реалізацію страхових послуг. Маркетинг у страхуванні — це діяльність, що супроводжує рух послуг від страхової компанії до страхувальника.

МАТЕРІАЛЬНІ ФАКТИ (material facts) — обставини, що впливають на розрахунки андеррайтера, коли той визначає умови, на яких він приймає страхування.

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ (medical insurance) — вид особистого страхування на випадок втрати здоров’я від хвороби або внаслідок нещасного випадку. Медичне страхування застосовується з метою нагромадження й ефективного використання коштів, потрібних для покриття витрат на медичне обслуговування страхувальників. Медичне страхування може бути обов’язковим і добровільним. Договір про медичне страхування укладається в груповому чи індивідуальному порядку, гарантуючи застрахованому отримання медичної допомоги в обсягах і на умовах, визначених чинним законодавством або правилами страхування.

МІСТКІСТЬ СТРАХОВОГО РИНКУ (insurance market capacity) — максимально можливий продаж страхових послуг певного виду за обумовлений термін. Місткість страхового ринку залежить від попиту на страхові послуги, рівня тарифів, фінансових можливостей страхувальників і страховиків, рівня розвитку перестраховувальних операцій.

МОНОПОЛІЯ СТРАХОВА (insurance monopoly) — може бути: повною, якщо існує виключне право держави або державної організації на проведення всіх форм і видів страхування у країні; частковою, коли страховик користується страховою монополією за окремими видами страхування.

МОНОПСОНІЯ (monopsony) — у страхуванні можлива тоді, коли на ринку присутній лише один споживач певних страхових послуг. Монопсонія може призвести до заниження тарифів і втрати страхувальником в разі ризикових обставин можливості отримати достатнє відшкодування збитків.

МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ (marine insurance) — один з найдавніших видів страхування. Охоплює страхування суден, вантажів і фрахту, екіпажу та пасажирів від різних видів небезпеки під час виконання рейсів. Головні ризики: збитки від вогню, блискавки, шторму та іншого стихійного лиха, від зіткнення суден, посадки судна на мілину, зникнення судна безвісти тощо. Крім того, морське страхування покриває витрати, зумовлені загальною аварією, крадіжкою і пропажею вантажу. Обсяг відповідальності в разі морського тсрахування визначається спеціальними умовами.

МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО (МТСБ) (Motor Insurers\’ Bureau) — об’єднання страховиків, котрі здійснюють страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. МТСБ є юридичною особою. Створене в 1994 році. Нині об’єднує понад 70 страховиків. Страховики можуть входити до МТСБ як повні або асоційовані члени. Вищим органом управління є загальні збори страховиків — членів Моторного бюро (МТСБ). Мета об’єднання — координація діяльності членів цього об’єднання з питань оформлення страхування і покриття шкоди, завданої третім особам внаслідок дорожньо-транспортних пригод на території України, а також за її межами, реалізація договорів, конвенцій і домовленостей з уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності транспортних засобів інших країн. Фінансування виконання гарантійних функцій та завдань МТСБ здійснюється за рахунок коштів централізованих резервних фондів органами управління цього об’єднання.
Н

НАВАНТАЖЕННЯ (loading) — частина страхового тарифу, що не пов’язана з формуванням фондів для здійснення страхових виплат. За рахунок навантаження покриваються витрати, зумовлені організацією та забезпеченням страхової справи (оплата праці персоналу страховика. оплата посередницьких послуг, оренда приміщень офісу, витрати на придбання й експлуатацію обчислювальної техніки, рекламу, транспортні послуги, сплату деяких податків та обов’язкових платежів тощо). Навантаження є також джерелом отримання певної суми прибутку від страхової діяльності.

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ (extraordinary event) — обставини, що склалися (або можуть скластися) на певній території внаслідок стихійного лиха, катастрофи, аварії або іншої біди, що зумовило людські жертви, матеріальні втрати, шкоду довкіллю, порушення нормальних умов життя й діяльності. За причинами, які можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації на території України, розрізняють: надзвичайні ситуації техногенні, природні, соціально-політичні та воєнні. Залежно від поширеності за територією, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктний.

НАТУРАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (natural insurance) — форма страхування, за якої страхові платежі і виплати здійснюються в натурі. Натуральне страхування було характерним для рабовласницького і феодального суспільства. Тепер елементи натурального тсрахування збереглися в деяких економічно слаборозвинутих країнах.

НЕЗАРОБЛЕНА ПРЕМІЯ (unearned premium) — частина премії, що за договором страхування або страховим портфелем припадає на ще не початий або залишок періоду страхування. Наприклад, якщо договір страхування укладено на календарний рік, то за станом на 1 квітня незароблена премія становитиме суму страхових внесків, яка припадає на період до кінця року (9 місяців).

НЕПРОПОРЦІЙНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (non-proportional reinsurance) — форма організації договорів перестрахування, що передбачає відповідальність перестраховика лише в тому разі, коли збиток перевищує обумовлений розмір збитку або збитковості. Непропорційне страхування відбувається тоді, коли передання ризику цедентом відбувається в межах визначеного ліміту — ексцеденту.

НЕТТО-ПРЕМІЯ (net premium) — брутто-премія за мінусом навантаження. Нетто-премія призначена для формування страхового фонду, з якого здійснюються страхові витати й відшкодування.

НЕТТО-СТАВКА (net rate) — частина страхового тарифу, що призначена для формування ресурсів страховика, спрямовуваних на виплату страхових відшкодувань і страхових сум. Методи розрахунку нетто-ставки у майновому та особистому страхуванні різні. У майновому страхуванні нетто-ставка складається з основної частини та ризикової надбавки.

НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (accident) — раптовий, непередбачений зовнішній вплив, такий як пожежа, дорожньо-транспортна пригода, катастрофа, отруєння хімічними продуктами чи інша подія, що спричинила смерть або каліцтво застрахованої особи, пошкодження або знищення застрахованого майна.

НОНФОРФЕТЮР (nonforfeiture) — збереження чинності договору страхування за умови несплати чергового страхового платежу.

НОРМАТИВНИЙ ЗАПАС ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ (normative solvency margin) — у страховиків, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя, на будь-яку дату дорівнює більшій з нижче визначених двох величин: 1) підраховується множенням суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18. При цьому сума страхових премій зменшується на 50 % страхових премій, належних перестраховикам; 2) підраховується множенням суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26. При цьому сума страхових виплат зменшується на 50 % виплат, що компенсуються перестраховиками. Страховики, які здійснюють страхування життя, визначають нормативний Н. з. п. на рівні 0,05 % від довгострокових страхових зобов’язань (математичного резерву), які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування. Страховики, котрі взяли на себе страхові зобов’язання в обсягах, які перевищують можливості їх виконання за рахунок власних активів, мають застрахувати ризик виконання цих зобов’язань у перестраховиків. Перестрахуванню підлягають також усі об’єкти, страхова сума кожного з яких перевищує 10 % загальної суми сплаченого статутного фонду і сформованих резервів.

НОСІЙ РИЗИКУ (risk carrier) — суб’єкт, який бере на себе тягар наслідків ризику.

НОТИС (notice or letter of cancellation) — 1) повідомлення фрахтівникові або його агентові про повну готовність судна до навантаження(розвантаження); 2) повідомлення з боку судновласника фрахтівникові про час виходу судна в рейс або час прибуття до порту навантаження (розвантаження); 3) стаття договору перестрахування, яка передбачає таке: коли один з учасників договору (перестраховик або цедент) матиме намір змінити його умови або припинити його на наступний рік, він має надіслати своєму партнерові повідомлення про це не пізніше як за три місяці до закінчення терміну дії договору.
О

ОБ’ЄКТ СТРАХУВАННЯ (object of insurance) — конкретний майновий інтерес страхувальника або застрахованої особи (майно, відповідальність перед третьою особою, життя та здоров’я тощо), якому може бути завдано шкоди в разі стихійного лиха, нещасного випадку або іншої страхової події.

ОБЛІГATOPHE ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (obligatoru treaty) — договір перестрахування, в межах якого всі договори страхування певного виду повинні бути передані цедентом у перестрахування.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ (compulsory insurance) — форма страхування, що ґрунтується на принципах обов’язковості як для страхувальника, так і для страховика. Обовязкове страхування має перевагу перед добровільним страхуванням, оскільки дає змогу істотно знизити тарифи на страхові послуги. Водночас йому притаманні й недоліки, які полягають у тому, що обовязкове страхування не враховує фінансових можливостей кожного страхувальника, особливостей об’єктів страхування і страхових ризиків. Обсяг відповідальності страховика при обовязковому страхуванні, як правило, значно нижчий за реальну вартість майна.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ ПАСАЖИРІВ (compulsory passengers insurance) — здійснюється від нещасного випадку в дорозі і поширюється на пасажирів морського, річкового, повітряного, залізничного та автобусного транспорту. Страхова премія входить у вартість квитка.

ОПЕРАЦІЙНИЙ РИЗИК (operation risk) — ризик, що виникає внаслідок людських, технічних і технологічних помилок, операційний ризик часто асоціюється з ризиком неплатежів або затримки платежів, а також порушенням умов угод і невиконанням зобов’язань. Охоплює регулятивний ризик — ризик зміни нормативів діяльності організації внаслідок змін нормативів органами законодавчої та вищої виконавчої влади.

ОПІДІОН (option) — право продавати й купувати акції за визначеною ціною.

ОРИГІНАЛЬНА ПРЕМІЯ (original premium) — премія, отримана від страхувальника таким страховиком, який одночасно є цедентом за договором перестрахування.

ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ (personal insurance) — галузь страхування, в якій об’єктом страхових відносин є життя, здоров’я, працездатність та пенсійне забезпечення людини. Особисте страхування спрямоване на забезпечення захисту сімейних доходів громадян, а також на нагромадження ними коштів для підвищення рівня свого фінансового благополуччя. Особисте страхування є істотним доповненням до системи державного соціального страхування.

ОФЕРТА (offer) — пропозиція певній особі укласти угоду з урахуванням викладених умов. Молже мати письмову або усну форму.

ОЦІНКА РИЗИКУ (risk evalution) — аналіз обставин, які всебічно характеризують ризик на підставі інформації, що подається в повному обсязі. О. р. здійснюється як перед підписанням страхового договору, так і після настання страхового випадку.
П

ПЕНСІЯ (pension) — гарантована щомісячна виплата грошових сум для забезпечення людей похилого віку, інвалідів, а також тих, хто втратив годувальника.

ПЕРЕСТРАХОВИК (reinsurer) — страхова організація, яка приймає об’єкти на перестрахування. Компанія, яка здійснює виключно операції з перестрахування, називається професійним перестраховиком.

ПЕРЕСТРАХОВУВАЛЬНА ПРЕМІЯ (re-insurance premium) — частина страхової премії, що передається цедентом перестраховикові у вигляді плати за перестрахування.

ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНА КОМІСІЯ (reinsurance commission) — винагорода, що її сплачує перестраховик цедентові за те, що той передає ризики (об’єкти, договори) у перестрахування. За рахунок цих коштів цедент частково компенсує витрати, пов’язані з підготовкою і здійсненням операцій з прийняття ризиків на страхування, а також переданням обумовленої їх частки перестраховикові.

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (reinsurance) — порівняно нова для України сфера страхових відносин. Перестрахування — операція між двома страховими компаніями, за якої одна з них (цедент) передає від свого імені за певну плату частину ризику за договором, укладеним зі страхувальником, іншій компанії (перестраховикові). Перестрахування дає змогу розукрупнювати великі ризики, поділяючи їх між двома або кількома страховиками, що сприяє збалансованості страхового портфеля кожного з них. Завдяки перестрахуванню підвищується фінансова надійність страховиків, зростає їхня загальна спроможність нарощувати обсяги страхових послуг. Перестрахування буває факультативним (за окремими угодами) і договірним (облігаторним). Останнє зобов’язує цедента передавати на перестрахування в межах визначеної суми всі ризики, характер і розмір яких визначений умовами договору.

ПІЛЬГИ У СТРАХУВАННІ (preferences in insurance) — можуть надаватися у вигляді повного або часткового звільнення окремих страхувальників від сплати платежів з обов’язкового страхування. Наприклад, водії-інваліди, які керують автомобілями, обладнаними відповідним знаком, повністю звільняються від страхових платежів з обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Пільги у страхуванні можуть полягати також у наданні переваг при укладанні договорів добровільного страхування для постійних страхувальників. Можуть бути застосовані знижки зі страхових премій, пільговий місяць (зі збереженням покриття) на поновлення договорів страхування тощо.

ПОВЕРНЕННЯ СТРАХОВОЇ ПРЕМІЇ (return of premium) — можливе у випадках дострокового припинення дії договору за ініціативою однієї зі сторін, при подвійному страхуванні, а також у випадках, коли страховик за домовленістю приймає на страхування об’єкт за підвищеною ставкою і повертає частину премії, якщо ризик фактично не реалізується.

ПОДВІЙНЕ СТРАХУВАННЯ (double insurance) — одночасне повне страхування одного й того самого об’єкта від одних і тих самих ризиків у кількох страховиків, через що страхова сума значно перевищує страхову вартість. У разі виявлення подвійного страхування кожний страховик покриває страхувальникові збиток у межах страхової вартості об’єкта пропорційно до своєї частки в загальній страховій сумі.

ПОЖИТТЄВА СТРАХОВА РЕНТА (annuity (wliole life insurance rent)) — різновид особистого страхування, регулярний дохід, що виплачується застрахованій особі до кінця її життя з фонду, нагромадженого за рахунок страхових внесків.

ПОЛІС (СТРАХОВИЙ ДОГОВІР, СТРАХОВЕ СВІДОЦТВО) (policy) — письмова угода між страхувальником і страховиком, яка засвідчує, що страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у полісі. За умови сплати страхових платежів у визначені строки поліс має містити: назву документа, реквізити страховика, прізвище або назву страхувальника, його адресу, перелік об’єктів страхування, розмір страхової суми, перелік страхових випадків, розмір тарифу, а також страхових платежів, термін їх сплати, строк дії договору, права й обов’язки сторін, інші умови, підписи сторін.

ПОРТО (porto) — поштово-телеграфні витрати, що відносяться кредитними, торговельними та страховими організаціями, а також приватними особами на своїх клієнтів.

ПОРТФЕЛЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (portfolio of liability) — загальна сума відповідальності страховика або перестраховика за всіма діючими полісами.

ПОСЕРЕДНИК (intermediary) — страховий брокер, або агент, через якого укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

ПРАВИЛА СТРАХУВАННЯ (policy wording) — опрацьовуються страховиком на кожний вид страхування і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі (нині — Мінфіні). Правила страхування мають містити: перелік об’єктів страхування, порядок визначення страхових сум та розміру страхових виплат, перелік страхових ризиків, винятки зі страхових випадків і обмеження страхування, строк та місце дії договору страхування, порядок укладення договору страхування, права та обов’язки сторін, дії страхувальника в разі настання страхового випадку та перелік документів, що підтверджують ці випадки, порядок і умови сплати страхових сум, термін прийняття рішення про виплату або відмову щодо відшкодування, умови припинення дії договору і порядок вирішення суперечок. До правил страхування додаються страхові тарифи. Якщо правила страхування не відповідають цим вимогам, Уповноважений орган може відмовити страховикові у видачі ліцензії.

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ У СТРАХУВАННІ (preventive measures in insurance) — сукупність здійснюваних страховиком або за його рахунок заходів, пов’язаних з попередженням або зниженням руйнівного впливу можливих страхових випадків. Превентивні заходи у страхуванні випливають із самої сутності страхування, його превентивної функції. Це зумовлює потребу всебічного обґрунтування правші страхування і тарифів, а також застосування ефективних форм розрахунків, кваліфікованого оцінювання ризиків і визначення страхових виплат.
Страховики можуть передбачати проведення за рахунок коштів страхових резервів низки заходів, спрямованих на запобігання пожежам, повеням, інфекційним хворобам тварин тощо.

ПРЕВЕНЦШ (prevention) — діяльність страховика щодо запобігання страхових випадків або зменшення їх частоти чи руйнівної сили.

ПРЕТЕНЗІЯ (claim) — вимога платежу в розмірі шкоди, завданої страховим випадком, але не більшому за страхову суму.

ПРИБУТОК ВІД СТРАХОВИХ ОПЕРАЦІЙ — різниця між сумою зароблених страхових премій і собівартістю їх надання.

ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПОЛІСУ (suspension of cover (policy)) — може статися за таких умов: виконання страховиком зобов’язань у повному обсязі, закінчення передбаченого строку дії договору страхування; несплати страхувальником страхових платежів, розірвання страхового договору з ініціативи страхувальника або страховика, ліквідації страхувальника (юридичної особи) або страховика, смерть страхувальника (фізичної особи); визнання судовими органами договору недійсним. У разі припинення дії полісу з ініціативи страхувальника йому повертаються страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи.

ПРІОРИТЕТ ЦЕДЕНТА (cedent’s priority) — сума, у межах якої цедент несе відповідальність у разі настання збитку.

ПРОЛОНГАЦІЯ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (prolongation of life insurance) — продовження дії договору змішаного страхування життя або пожиттєвого страхування понад термін, забезпечений оплаченими внесками.

ПРОПОРЦІЙНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (proportional reinsurance) — включає договори квотного та ексцедентного перестрахування, згідно з якими перестраховик має свою частку в загальній сумі збитків і загальній сумі премій.

ПРЯМИЙ ПРОДАЖ (direct sales) — реалізація страхових послуг страховиком без залучення посередників. Останніми роками, особливо у країнах з розвиненим страховим ринком, набула поширення практика укладання страхових договорів на підставі інформації, що надійшла від клієнта по телефону або через Internet. Належні страхові премії сплачуються страхувальником протягом обумовленого терміну. Якщо в цей час настане страховий випадок, страховик виплатить відповідне відшкодування. Таким способом продаються, головним чином, поліси зі страхування життя, здоров’я, майна та відповідальності фізичних осіб.

ПУЛ ПЕРЕСТРАХОВУВАЛЬНИЙ (reinsurance pool) — об’єднання декількох страховиків, які проводять страхування самостійно і передають у пул лише ту частину страхового ризику, яка не може бути покрита власними ресурсами.

РАБАТТ (rebate) — знижка, яку надає брокер страхувальникові за рахунок отриманих комісійних.

РЕГРЕСНИЙ ПОЗОВ (subrogation) — право вимоги страховика до особи, яка винна за заподіяння шкоди.

РЕЖИМ БЕЗПЕКИ (security regime) — реалізована система правових норм, організаційних та організаційно-технічних заходів, яка створюється з метою обмеження доступу, наприклад, до конфіденційної інформації.

РЕЗЕРВ НЕЗАРОБЛЕНИХ ПРЕМІЙ (unearned premium reserve) — частина премій за договорами страхування, що відповідає терміну страхування, який виходить за межі звітного періоду. У світовій практиці існує кілька методів визначення резервів незароблених премій. В Україні резерв незароблених премій на будь яку звітну дату встановлюється залежно від часток сум надходження страхових премій, які не можуть бути меншими 80 % загальної суми надходжень страхових платежів, з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев’яти місяців (розрахунковий період)
і обчислюються в такому порядку: сума премій, що надійшли за І квартал, множиться на 0,25, за наступні З місяці розрахункового періоду — на 0,5, за останні З місяці розрахункового періоду — на 0,75. Знайдені добутки додаються. Так само обчислюється сума часток перестраховиків у резервах незароблених премій.

РЕЗЕРВНИЙ ФОНД ПІДПРИЄМСТВА (ФОНД РИЗИКУ) (reserve fund of enterprise, risk fund) — створюється з метою забезпечення безперебійності виробництва у разі виникнення ризикових ситуацій. Формується за рахунок прибутку в розмірі, визначеному статутом підприємства.

РЕНТА (annuity) — послідовні періодичні виплати. В українських перекладах з англійської вживається термін «ануїтет».

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ СТРАХОВИХ ОПЕРАЦІЙ (profitability of insurance transaction) — показник рівня прибутковості страхових операцій: відсоткове відношення суми отриманого прибутку до загальної суми страхових платежів. Рентабельність страхових операцій визначають також у розрізі видів страхування.

РЕНТА СТРАХОВА (annuity) — регулярний (щомісячний) дохід страхувальника, пов’язаний з отриманням пожиттєвої або тимчасової пенсії (ренти) за рахунок попередньо внесених до страхового фонду грошових коштів.

РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ В СТРАХУВАННІ (preventive measures in insurance) — боротьба зі стихійним лихом (повінь, великі снігові замети тощо), вогнем з метою зменшення розмірів втрат від знищення або пошкодження застрахованих об’єктів.

РЕПРЕСІЯ (repression) — подолання випадкової події, явища.

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ (loss mitigation) — попередньо передбачений спосіб дій.

РЕТРОЦЕСІЯ (retrocession) — процес подальшого передання раніше прийнятих у перестрахування ризиків іншим перестраховикам. Ретроцесія досягається дробленням великих ризиків, розподілом відповідальності між дедалі більшою кількістю страховиків. Іноді частина таких ризиків може перейти до первинного страховика, якщо в договорі немає відповідного заперечення.

РЕЦИПІЄНТ (recipient) — одержувач платежу чи субсидії.

РИЗИК (risk) — ймовірність зазнати втрат очікуваної економічної (фінансової”) користі або прямих збитків через появу непевної (випадкової події, яка зачіпає інтереси осіб, причетних до тієї чи іншої справи, або всіх членів суспільства).

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ (risk management) — систематичне дослідження ризиків, що становлять загрозу для людей, майна й інтересів діяльності, а також розробка й вжиття заходів, спрямованих на вирішення пробле- ми ризиків. Ризик-менеджмент охоплює ідентифікацію схильності до ризику, аналіз ступеня захищеності від ризику, опрацювання варіантів контролю за ризиком, вжиття заходів щодо уникнення, усунення або скорочення ризику, фінансування можливого ризику за рахунок самострахування або передання ризику страховикам.

РИЗИК СТРАХОВИЙ (risk) — а) певну подію, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання (ст. 8 Закону України «Про страхування») Страхові ризики — можливість загибелі або пошкодження майна від вогню, повені, землетрусу та іншого лиха. В особистому страхуванні страховими ризиками можуть бути — непрацездатність, смерть, дожиття до певного віку або іншої обумовленої події; б) об’єкт страхування; в) вид відповідальності страховика; г) розподіл між страховиком і страхувальником шкоди, заподіяної страховим випадком.

РИЗИКОВА ПРЕМІЯ (risk (or pure) premium) — частина страхової премії, яку страховик призначає для створення необхідного резерву з метою виплати страхового відшкодування.

РІТОРНО (ritorno) — частина страхової премії, утримувана страховиком у разі розірвання договору.
С

САМОСТРАХУВАННЯ (self insurance) — ризик, який перебуває на відповідальності самого страхувальника. Самострахування — форма захисту майнових інтересів створенням децентралізованих резервних фондів (фондів ризику) безпосередньо на підприємствах та в організаціях.

САНАЦІЯ (sanation) — система заходів, які здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання підприємства банкрутом та його ліквідації. Санація має на меті оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

СЕРТИФІКАТ У СТРАХУВАННІ (sertificate) — документ, що засвідчує страхування окремих партій вантажів, котрі підпадають під дію генерального полісу страхування вантажів.

СИНДИКАТ ЛЛОИДА (Lloyd\’s syndicate) — об’єднання страховиків (група андеррайтерів Ллойда), які беруть на себе обов’язки щодо здійснення страхової діяльності зі збереженням юридичної та господарської самостійності окремих страховиків. Страхова премія та збитки між членами синдикату розподіляються пропорційно до частки їхньої участі в прийнятій відповідальності за ризик.

СИНЕРГІЗМ (synergism) — економія та інший виграш за рахунок поєднання компаній при злитті.

СІФ (від англ. cost, insurance, freight — вартість, страхування, фрахт- CIF) — вид зовнішньоторговельної угоди, згідно з якою продавець зобов’язаний доставити вантаж у порт, забезпечити його навантаження на борт судна і за свій рахунок сплатити фрахт та застрахувати вантаж на ім’я покупця від ризиків на час перевезення й здачі в місці призначення.

СЛІП (slip) — страховий документ, що використовується для попереднього розміщення ризику. Сліп складається брокером і передається андеррайтерам. Останні акцептують сліп власноручним підписом і вказують частку участі в прийнятому на страхування ризику. Сліп найбільш характерний для факультативного перестрахування. У ряді випадків прирівнюється до страхового полісу. Містить дані про цедента, стислий опис ризику, страхову суму, умови страхування і перестрахування, ставку премії, власне утримання це дента тощо.

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (social security) — система розподільних відносин, у процесі яких створюються й використовуються фонди для матеріального забезпечення громадян у старості, у разі інвалідності, при втраті годувальника та в інших випадках, передбачених законом.

СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (social insurance) — спосіб матеріального забезпечення громадян у разі безробіття, захворювання, нещасного випадку, а також у старості. Відповідно до цього запроваджуються такі самостійні види соціального страхування: страхування на випадок безробіття; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві; пенсійне страхування.

СПЕЦІАЛЬНІ УМОВИ СТРАХУВАННЯ (special conditions of insurance) — умови, застосовувані в разі, коли потрібно змінити, розширити стандартні умови, застосовувані з цього виду страхування.

СПІВСТРАХУВАННЯ (co-insurance) — страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи при цьому спільний або окремі поліси відповідно до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик розміщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник. Він несе відповідальність в обсязі незастрахованого ризику, не сплачуючи премії.

СТИХІЙНЕ ЛИХО (небезпечне природне явище) (natural disaster) — подія природного походження або результат впливу природних процесів, що за своєю інтенсивністю, масштабом поширення та тривалістю може становити загрозу для людей, об’єктів економіки та довкілля.

СТРАХОВА ВАРТІСТЬ (insurable value) — вартість, що її встановлює страхувальник, оцінюючи об’єкт страхування. Коли страхова вартість більша за страхову суму, то страхове відшкодування в разі страхового випадку виплачується в межах страхової суми.

СТРАХОВА ВИПЛАТА (paument of insurance) — грошова виплата в межах страхової суми, яку страховик відповідно до умов договору страхування зобов’язаний виплатити в разі настання страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.

СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (insurance activity) — це врегульована нормами права, здійснювана на підставі ліцензії Уповноваженого органу (нині — Міністерства фінансів України) господарська діяльність страхової організації з надання на платних засадах страхових послуг, як правило, з метою отримання прибутку.

СТРАХОВА КОМПАНІЯ (insurance company) — юридично оформлена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, повного, командитного товариства чи товариства з повною відпові дальністю, яка має ліцензію на право здійснення страхової діяль- ності.

СТРАХОВА КОРПОРАЦІЯ (insurance coфoration) — це юридична особа (страховик), засновниками та акціонерами якої можуть бути ви ключно страховики. Страхова корпорація створюється з метою концентрації капіталів страховиків — учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координаціїта нагляду за їхньою діяльністю.

СТРАХОВА МЕДИЦИНА (insurance medicine) — форма медичного обслуговування населення з фінансуванням витрат на основі медичного страхування.

СТРАХОВА ПОДІЯ (insured event) — подія, передбачена договором страхування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов’язок страховика відшкодувати завдані цією подією збитки або
виплатити страхове забезпечення страхувальникові (застрахованій особі, вигодонабувачеві).

СТРАХОВА ПРЕМІЯ (ВНЕСОК, ПЛАТІЖ) (insurance premium) — плата страхувальника страховикові за те, що той зобов’язався відшкодувати страхувальникові у разі виникнення страхової події матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. Страхова премія сплачується одноразово до вступу в дію договору страхування або періодично в передбачені ним строки. Розмір страхової премії залежить від страхового тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страхування та іноді від деяких інших чинників.

СТРАХОВА ПРЕТЕНЗІЯ (insurance claim) — вимога страхувальника (вигодонабувача, іншої третьої особи) про відшкодування страхови ком збитку, спричиненого випадком, що передбачає перелік страхових подій у договорі страхування.

СТРАХОВА СТАТИСТИКА (insurance statistics) — 1) систематизоване дослідження і узагальнення найбільш масових і типових страхових операцій на підставі статистичних методів опрацювання інформації, що характеризує страхову справу; 2) спеціальна таблиця показниківпровадження певного виду страхування або всього портфеля ризиків за конкретним полісом протягом обумовленого періоду часу; 3) збір систематизація даних з майнового, особистого страхування тастрахування відповідальності з метою нагромадження матеріалу,необхідного для прийняття своєчасних і обгрунтованих управлінських рішень.

СТРАХОВА СУМА (sum insured) — межа грошових зобов’язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому). Страхова сума за майновим страхуванням не повинна перевищувати вартості об’єкта.

СТРАХОВА СУМА РЕДУЦІЙОВАНА (reduced insurance sum) —страхова сума зі страхування життя, зменшена у зв’язку з достроковим припиненням сплати чергових страхових внесків.

СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ (benefit) — сума компенсації, що її виплачує страховик страхувальникові за збиток, спричинений застрахованому майну страховим випадком. Сума С. в. визначається трьома способами: 1) у разі відповідальності за першим ризиком збитки в межах страхової суми відшкодовуються повністю, а понадцю суму — не відшкодовуються; 2) пропорційною відповідальністю — розмір шкоди обчислюється пропорційно до вартості загиблого або пошкодженого майна до рівня застрахованого майна; 3)за граничною системою — у межах встановленого ліміту відшкодування.

СТРАХОВЕ ПОЛЕ (insurance capacity) — максимальна кількість об’єктів, котрі потенційно можна застрахувати на добровільних засадах. Щодо страхування майна юридичних осіб — це може бути кількість підприємств, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особистого страхування — це кількість населення, яке має самостійні доходи.

СТРАХОВЕ ПРАВО (insurance law) — сукупність загальноприйнятих правил (норм) поведінки страхувальників, страховиків та їхніх посередників, визначених державою і закріплених у законах і підзаконних актах, які стосуються страхової діяльності.

СТРАХОВЕ СВІДОЦТВО (certificate of insurance) — посвідчення про страхування. Воно може бути тимчасовим до заміни його на страховий поліс, або видаватися на термін страхування і прирівнюватися до страхового договору.

СТРАХОВИЙ АГЕНТ (insurance agent) — довірена фізична або юридична особа, яка від імені і в межах наданих страховиком повноважень робить пропозиції страхувальникові щодо страхування ризиків, оформляє договори страхування (переважно з фізичними особами), інкасує страхову премію та виконує деякі інші операції з обслуговування договорів страхування. Страхові агенти можуть здійснювати цю діяльність повний робочий день або працювати за сумісництвом.

СТРАХОВИЙ АКТ (insurance act) — документ, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від страхового випадку.

СТРАХОВИЙ АЛОНЖ (insurance rider) — 1) додаткові умови страхування; 2) аркуш паперу, прикріплений до страхового полісу і призначений для передавальних надписів.

СТРАХОВИЙ ВИПАДОК (insured event) — стихійне лихо, нещасний випадок або настання іншої події, при якій виникає зобов’язання страховика сплатити страхувальникові (застрахованому, вигодона-бувачеві) страхове відшкодування або страхову суму. Перелік С. в. передбачається правилами страхування, страховим договором або чинним законодавством.

СТРАХОВИЙ ВНЕСОК (ПРЕМІЯ, ПЛАТІЖ) (insurance premium) — сума, що її сплачує страхувальник страховикові за зобов’язання відшкодувати збитки, завдані застрахованому майну, або сплатити страхову суму в разі настання зумовлених подій у житті страхувальника (застрахованого). Страховий внесок може сплачуватись одноразово (до вступу договору в дію) і в кілька строків, обумовлених договором страхування.

СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ (insurance protection) — економічні, перерозподільні відносини, що складаються у процесі запобігання, подолання й відшкодування збитків, завданих конкретним об’єктам: матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю громадян тощо.

СТРАХОВИЙ ЗБИТОК (loss) — шкода, завдана страхувальникові внаслідок страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ІНТЕРЕС (insurable interest) — матеріальна заінтересованість у страхуванні об’єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендатор, перевізник. Включає майно і все те, що може бути предметом заподіяння матеріального збитку (шкоди) страхувальникові або в зв’язку з чим може виникнути відповідальність страховика перед третіми особами.

СТРАХОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (insurance management) — 1)система управління у сфері страхової діяльності; 2) фах магістра, котрий закінчив курс навчання за однойменною програмою в КНЕУ.

СТРАХОВИЙ НАГЛЯД (insurance control (supervision)) — контроль за діяльністю суб’єктів страхового бізнесу, що здійснюються спеціально уповноваженими на це державними органами.

СТРАХОВИЙ ПОРТФЕЛЬ (insurance portfolio) — 1)фактична кількість застрахованих об’єктів або кількість договорів страхування; 2) сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всімадіючими полісами.

СТРАХОВИЙ ПУЛ (insurance pool) — добровільне об’єднання страхових компаній для спільного страхування певних ризиків. Страховий пул не є юридичною особою. Він створюється на підставі угоди між зазначеними компаніями з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності за виконання зобов’язань за договорами страхування.

СТРАХОВИЙ РИНОК (insurance market) — 1) економічний простір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти і брокери), а також організації страхової інфраструктури (об’єднання), асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри); 2) сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу єспецифічний товар — страхова послуга, формується попит і пропозиціяна неї; 3) форма взаємозв’язку між учасниками страхових правовідносин (страхувальники, страховики та їх посередники).

СТРАХОВИЙ ФОНД (insurance fund) — сукупність натуральних запасів і фінансових резервів суспільства, призначена для попередження, локалізації і відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.

СТРАХОВИК (insurer) — фінансова установа, яка створена у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, а в окремих випадках і державної організації, що має статус юридичної особи та володіє ліцензією на право здійснення страхової діяльності. Така діяльність дозволяється виключно страховикам — резидентам України.

СТРАХОВІ ОПЕРАЦІЇ (insurance operations) — сукупність видів діяльності страховика, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням обоє ‘язкового і добровільного страхування юридичних і фізичних осіб. До страхових операцый відносяться: оцінювання майна та інших об’єктів, що підлягають страхуванню, обчислення страхових платежів, укладання договорів страхув
інкасація внесків і виконання безготівкових розрахунків, ведення рахунків страхувальників, складання страхових актів тощо.

СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ (insurance reserve) — система фондів страховика, утворюваних залежно від видів страхування з метою гарантії майбутніх страхових відшкодувань і виплат страхових сум. Страховы резерви визначаються по-різному з видів страхування інших ніж страхування життя і з страхування життя. У першому випадку формуються: резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені, резерв катастроф, резерв коливань збитковості, а у страхуванні життя — математичні резерви. Тимчасово вільні кошти страхових резервыв інвестуються в цінні папери, нерухомість, розміщуються на депозитних рахунках у банках тощо, що дає можливість страховим компаніям отримувати додаткові доходи. Страховы резерви утворюються в тих валютах, в яких страховики несуть відповідальність за страховими зобов’язаннями.

СТРАХОВІ ТАРИФИ (insurance tariff) — ставки страхових платежів з одиниці страхової суми або об’єкта страхування за певний період. Страховий тариф складається з нетто-ставки і навантаження, їх сума дорівнює брутто-ставці. Страховий тариф з обов’язкових видів страхування затверджуються державою, добровільних — визначаються страховиками.

СТРАХУВАЛЬНИК (insured) — юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір на страхування, сплатила належні внески і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах застрахованої відповідальності або страхової суми, обумовленої в полісі.

СТРАХУВАННЯ (insurance) — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення цих фондів.

СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ (cargo insurance) — один з видів майнового страхування, який може здійснюватися в різних варіантах, зокрема: з відповідальністю за всі ризики чи з відповідальністю за часткову аварію без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи або аварії. При будь-якому варіанті не підлягають страхуванню ризики, збитки з яких виникають внаслідок неакуратності або навмисних дій страхувальника.

СТРАХУВАННЯ ВІД БЕЗРОБІТТЯ (unemployment insurance) — поширений у країнах Заходу вид добровільного страхування відповідальності перед працівниками.

СТРАХУВАННЯ ВІД ВОГНЮ (fire insurance) — один з найбільш давніх і традиційних видів майнового страхування. У сучасній практиці страхування від вогню — забезпечує компенсацію в разі шкоди, завданої майну вогнем, ударом блискавки, вибухом та іншими причинами, що призвели до пожежі. До обсягу відповідальності за додаткову плату можуть бути включені збитки, що виникли внаслідок землетрусу, бурі, фаду та іншого стихійного лиха, пошкодження водопровідною водою.

СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ (accident insurance) — вид особистого страхування. Традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової та постійної непрацездатності. Страховим випадком є також смерть застрахованого. Тоді страхова сума виплачується вигодонабувачеві, якого зазначено в полісі, а при його відсутності — спадкоємцям за законом.

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (liability insurance) — галузь страхування, де об’єктом є відповідальність перед третіми особами в разі, якщо їм внаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника буде завдано шкоди.

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РОБОТОДАВЦЯ (employer\’s liability insurance) — за договором страхування відповідальності работадавця страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду, завдану життю та здоров’ю працівника. Це можуть бути визнані страховими тілесні пошкодження, професій захворювання. У разі смерті застрахованого виплата страхової суми здійснюється вигодонабувачеві або спадкоємцям за законом.

СТРАХУВАННЯ ВІД ПОЛОМКИ МАШИН (maciiinery breakdown insurance) — вид майнового страхування, котрий активно використовується в індустріально розвинутих країнах для захисту підприємців від небезпеки механічних поломок машин, які здебільшого входять до складу важливих технологічних ліній або є ключовими виробничими агрегатами.

СТРАХУВАННЯ ГРУПОВЕ (group annuity) — один або кілька договорів особистого страхування, що укладаються не безпосередньо із застрахованими фізичними особами, а з адміністрацією підприємств, які відіграють роль страхувальників своїх працівників.

СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ (deposit insurance) — здійснюється банками з метою забезпечення вкладникам, насамперед фізичним особам, гарантії повернення вкладів у разі банкрутства банку.

СТРАХУВАННЯ ДІТЕЙ (child insurance) — страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованою — дитина до досягнення нею віку 16 років. Страхова сума виплачується застрахованому при дожитті до закінчення терміну страхування.

СТРАХУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ОБЛАДНАННЯ (insurance of electron equipment) — становить інтерес для банків, телекомунікаційних компаній та інших організацій, що мають «електронні ризики», і здійснюється на випадок знищення, пошкодження або втрати обладнання. Нерідко страхувальник через пошкодження електронної техніки може нести ще більші збитки внаслідок втрати баз даних. Страхуванню витрат на відновлення баз даних відводять окремий поліс.

СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (life insurance) — підгалузь особистого страхування, в якій об’єктом страхування є життя застрахованого. Договір на страхування життя укладається на термін не менш як З роки. Серед видів страхування життя переважає змішане страхування життя, при якому страховими випадками є такі несумісні події, як смерть застрахованого протягом дії договору або дожиття його до закінчення терміну договору, тим часова або постійна втрата працездатності через нещасний випадок.

СТРАХУВАННЯ ЗАСОБІВ АВТОТРАНСПОРТУ (motor insurance) — страхування авто-каско, об’єктами якого є вантажні, легкові, спеціальні автомобілі, мотоцикли та деякі інші транспортні засоби, належать юридичним або фізичним особам. Страхування здійснюється за тарифами, складеними з урахуванням типу транспортного засобу, його віку, вартості, характеру використання, стану зберігання.

СТРАХУВАННЯ КАРГО (cargo insurance) — страхування вартості вантажів на всіх видах транспорту без страхування самого транспортного засобу.

СТРАХУВАННЯ КАСКО (liull insurance) — страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів, багажу, екіпажу та пасажирів.

СТРАХУВАННЯ КОМБІНОВАНЕ (insurance comprehensive) — комплексне страхове покриття з кількох видів страхування, передбачене страховим договором (полісом), наприклад, авіаційне, морське страхування, авто-комбі, змішане страхування життя.

СТРАХУВАННЯ КОНТЕЙНЕРІВ (containers\’ insurance) — звичайно здійснюється на стандартних умовах, як правило, «від усіх ризиків».

СТРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ (credit insurance) — вид страхування, об’єктами якого можуть бути банківські позики (покупцеві і продавцеві), комерційні позики, зобов’язання й гарантії за кредитом, довгострокові інвестиції. Стархування кредитів має кілька варіантів, а саме: 1) страхування ризику непогашення кредиту. В цьому разі страхувальником виступає банк-позичальник, який страхує кредити, видані, як правило, усім клієнтам; 2) страхування ризику відповідальності за неповернення кредиту. Страхувальником є особа, котра отримує в банку кредит; 3) страхування ризику неплатежу, коли страхувальником єпродавець або постачальник, який страхує від ризику неплатежу суму, що її покупець має сплатити згідно з контрактом за товари,поставлені в кредит.

СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН (personal lines insurance) — комплекс видів майнового страхування фізичних осіб. У вузькому розумінні включає страхування будівель, домашніх тварин, домашнього майна і легкових транспортних засобів, приватних колекцій. Гопоті ризики — знищення, втрата або пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, вогню, аварії водо- чи електроопалювальних систем, крадіжки. У зв’язку з приватизацією об’єктів житлового фонду, розвитком підприємницької діяльності фізичних осіб, вартість майна, що перебуває у власності громадян, різко зросла, виникли нові об’єкти страхування.

СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК СМЕРТІ І ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ (whole life and disablement insurance) — вид особистого страхування. Може здійснюватися в обов’язковій формі для категорій працівників, визначених чинним законодавством, і в добровільній формі. До традиційних страхових випадків належать тимчасова або постійна втрата працездатності, смерть застрахованої особи.

СТРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ (retirement pension insurance) — вид особистого страхування, за яким страхувальник бере на себе зобов’язання сплатити одноразово або в розстрочку протягом кількох років страхову премію, а натомість страховик зобов’язується періодично виплачувати страхувальникові (застрахованому) пенсію протягом обумовленого терміну або пожиттєво.

СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (personal liability insurance) — охоплює фізичних осіб, які своїми діями можуть завдати шкоди здоров’ю або майну третіх осіб. Потреба в страхуванні персональної відповідальності виникає в тих випадках, коли є ризик можливості висунення до винної сторони претензії матеріального характеру, або претензії, що випливає з чинного законодавства і договірних зобов’язань між сторонами.

СТРАХУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ РИЗИКІВ (political risks insurance) — вид страхування, застосовуваний у світовій практиці для захисту насамперед від небезпеки, що пов’язана з подіями політичного характеру (конфіскація, націоналізація або експропріація власності, воєнні події, соціальні заворушення, обмеження конвертації національної валюти і заборона вивозу капіталу), які можуть завдати великих збитків майновим інтересам власників.

СТРАХУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (professional liability insurance) — призначене для покриття збитків, завданих третім особам, унаслідок помилок і упущень таких посадових осіб, як адвокати, архітектори, аудитори, бухгалтери, нотаріуси.

СТРАХУВАННЯ СУДЕН (hull and machinery insurance) — охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, ріках та озерах. Страхування суден (каско) поширюється також на ризики у процесі будівництва та ремонту суден.

СТРАХУВАННЯ ТВАРИН (live stock insurance) — охоплює добровільні види майнового страхування вартості тварин на випадок знищення, загибелі або вимушеного забою: 1)у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах; 2) у домашньому господарстві фомадян. Страхові випадки — стихійне лихо, інфекційні хвороби, пожежа тощо.

СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РИЗИКІВ (technical risks insurance) — комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок, страхування електронного й пересувного обладнання, страхування інженерних споруд.

СТРАХУВАННЯ ТИТУЛУ (title insurance) — захист власника нерухомості від фінансових втрат на випадок виникнення претензій третіх осіб, не відомих страхувальникові на день придбання майна.

СТРАХУВАННЯ ТУРИСТІВ (travel insurance) — є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають ліцензію на таке страхування. Страхування туристів передбачає покриття медичних витрат у разі нещасного випадку.

СТРАХУВАННЯ ФРАХТУ (freight insurance) — його може здійснювати судновласник або вантажовласник. Якщо інтерес в страхуванні фрахту має судновласник, він реалізує його одночасно зі страхуванням судна укладанням додаткової угоди до полісу страхування судна. Коли в страхуванні фрахту більше зацікавлений власник вантажу, то він оформляє це страхування в такому самому порядку, як і страхування вантажу.

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (third party liability insurance) — страхування, при якому страховик бере на себе зобов’язання сплатити страхувальникові суми, пред’явлені йому відповідно з законом і в межах юридичної відповідальності страхувальника перед третіми особами.

СТРАХУВАННЯ ЯДЕРНИХ РИЗИКІВ (nuclear risks insurance) — вид страхування, який передбачає відшкодування матеріальних збитків або шкоди, завданої особі внаслідок радіоактивного впливу, зумовленого непередбаченими обставинами при добуванні, виробництві, зберіганні й транспортуванні і використанні радіоактивних речовин. У світовій практиці застрахованим вважається майно страхувальника і його відповідальність за можливу шкоду третім особам. З огляду на масштаби атомних ризиків велике значення в такому страхуванні має об’єднання зусиль страховиків. З цією метою створено Ядерний страховий пул України (ЯСПУ).

СУБРОГАЦІЯ (subrogation) — перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це право поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування.

СУПЕРКОМІСІЯ (overrding commisson) — комісія, яку отримує цедент від перестраховика в доповнення до основної комісії за витрати з ведення договору перестрахування.

СЮРВЕЙЄР (surveyor) — експерт, інспектор, агент страховика, який оглядає судна, вантажі та інше майно, що приймається на страхування. На підставі висновку сюрвейзера страховик розраховує тарифну ставку, приймає рішення про укладання договору страхування.
Т

ТАБЛИЦЯ СМЕРТНОСТІ (mortality (life) table) — форма подання статистичних даних, в якій містяться розрахункові показники, що характеризують смертність населення в різному віці і дожиття при переході від однієї вікової групи до іншої. Таблиця смертності складається в цілому за населенням і щодо чоловічої та жіночої статі. Використовується при проведенні актуарних розрахунків.

ТАНТЬЄМА (profit commission) — комісія з отриманого прибутку, яку перестраховик щорічно виплачує цедентові за наслідками проходження договорів перестрахування. Застереження про тантьєму є формою заохочення перестраховиком цеденту за надану участь у договорах перестрахування і обережне ведення справи.

ТЕНДЕРНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ (tender clause) — вимога в полісах зі страхування суден, яка зобов’язує страхувальника негайно сповіщати страховикові про всі аварії судна, що можуть бути об’єктом подання претензій до страховика.

ТЕРМІН СТРАХУВАННЯ (insurance term) — період дії договору страхування. Звичайно починається не раніше від терміну сплати першого внеску страхової премії і закінчується з наступом страхового випадку, за яким виплачена вся страхова сума, припинення дії договору через несплату чергових платежів або з інших причин, а також після закінчення визначеного договором терміну страхування.

ТЕХНІЧНІ РЕЗЕРВИ (technical reserves) — сукупність обчислених за видами страхування резервів (незароблених премій, заявлених, але не виплачених збитків, збитків, які виникли, але не заявлені, катастроф, коливань збитковості). Технічні резерви утворюються страховиками, які здійснюють види страхування, відмінні від страхування життя, з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування.

ТОВАРИСТВО ВЗАЄМНОГО СТРАХУВАННЯ (mutual insurance society) — форма організації страхування на основі створення страхових фондів шляхом пайової участі членів товариства. Страхувальникам належать усі активи товариства. У багатьох країнах товариство взаємного страхування набули значного поширення в особистому страхуванні, страхуванні урожаю сільськогосподарських культур та інших видах.

ТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ (transport insurance) — узагальнене поняття при страхуванні всіх видів транспортних ризиків. Транспортним страхуванням можуть бути охоплені як самі транспортні засоби (СТРАХУВАННЯ КАСКО), страхування вантажів (СТРАХУВАННЯ КАРГО), а також відповідальності перевізника перед третіми особами, у тому числі й пасажирами.

ТРАНСФЕР РИЗИКУ (transfer) — у страхуванні — переведення, перекладання наслідків ризику на когось шляхом укладання договору страхування, перестрахування або ретроцесії.

ТРЕТЯ СТОРОНА (third party) — особа, що не є страховиком або страхувальником за конкретним договором (полісом).
У

УПОВНОВАЖЕНИЙ ОРГАН (autiiorized body) — центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (нині — Міністерство фінансів України). Має управління та представництва в обласних центрах. Основними функціями уповноваженого огляду є ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та реєстру страхових брокерів, видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та відповідних свідоцтв страховим брокерам, проведення перевірок страховиків і брокерів на предмет дотримання страхового законодавства, здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих зобов’язань, забезпечення дослідницько-методологічної роботи з питань страхування, встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності, участь у міжнародному співробітництві сфері страхування та ін.

УТРИМАННЯ ВЛАСНЕ (retention) — обґрунтований рівень страхової суми, в межах якої страховик залишає на своїй відповідальності долю страхових ризиків, а решту передає на перестрахування.
Ф

ФАКУЛЬТАТИВНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (facultative reinsurance) — метод перестрахування, при якому страховик не несе ніякої відповідальності перед перестраховиком за передання ризиків перестрахування. Питання про те, чи передавати ризик у перестрахування і в якому обсязі, вирішує цедент. У свою чергу, перестраховик не має обов’язків перед страховиком щодо прийняття ризиків на свою відповідальність. Головний недолік факультативного перестрахування — відсутність у страховика впевненості в розміщенні ризику в перестрахування, великі витрати часу на оформлення факультативного перестрахування.

ФАКУЛЬТАТИВНИЙ ДОГОВІР (facultative treaty) — договір перестрахування конкретного ризику, укладений на добровільних засадах.

ФАКУЛЬТАТИВНО-ОБЛІГАТОРНИЙ ДОГОВІР (facultative obligatory treaty) — форма договору перестрахування, згідно з яким цедент не має права вибору щодо того, передавати ризик у перестрахування чи ні. Так само й перестраховик не має права відмовити в перестрахуванні того чи іншого запропонованого ризику.

ФІКСОВАНА КОМІСІЯ (fixed commission) — заздалегідь визначений розмір комісії, що не може переглядатись протягом періоду страхування.

ФІЛІЯ СТРАХОВИКА — відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, може мати власну назву, яка повинна використовуватися згідно з Положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність з видів, на які страховик одержав ліцензії і право на проведення яких було надане філії загальними зборами учасників страховика.

ФІНАНСОВИЙ РИНОК (financial market) — ринок кредитів і фондових цінностей, в тому числі акцій, облігацій та інших цінних паперів.

ФОБ (Free on Board — FOB) — умова угоди, що застосовується в морській торгівлі. Відповідно до неї покупець зобов’язаний застрахувати вантаж і сплатити вартість перевезення. На продавця докладається своєчасне повідомлення необхідних для страхування даних. У противному разі вантаж залишається на утриманні продавця.

ФОНД СТРАХОВИЙ (insurance fund) — сукупність натуральних і фінансових резервів, призначена для попередження і відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, техногенними аваріями або іншими надзвичайними випадками.

ФОНД СТРАХОВИХ ГАРАНТІЙ (insurance guaranty fund) — може бути створений страховиками з метою додаткового забезпечення страхових зобов’язань. Фонд страхових гарантій — юридична особа. Джерелами утворення фонду страхових гарантій є добровільні відрахування від страхових платежів, а також доходи від розміщення цих коштів. Розмір відрахувань до фонду страхових гарантій і порядок використання коштів Фонду встановлюється страховиками, які беруть участь у ньому.

ФОРМИ СТРАХУВАННЯ (forms of insurance) — страхування може бути обов’язковим і добровільним. Обов’язкове страхування запроваджується або скасовується законами України. Нині існує 33 види обов’язкового страхування. Із загального обсягу страхування понад 3/4 становить добровільне страхування. Воно здійснюється на підставі договору між страховиком і страхувальником. Умови і порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що опрацьовуються страховиком і реєструються в
Уповноваженому органі.

ФОРС-МАЖОР (force majeure) — 1) події, надзвичайні ситуації, які не можуть бути передбачені, попереджені або усунені якими-небудь заходами; 2) обумовлені правилами страхування надзвичайні обставини, на випадок яких страховик звільняється від виконання зобов’язань за договором страхування. Більшість страховиків відносять сюди випадки, що зумовлені воєнними діями, ембарго, міжнародними санкціями, валютними обмеженнями, страйками, запровадженням надзвичайного стану, радіоактивними викидами, дії держави, які унеможливлюють виконання сторонами страхового договору своїх зобов’язань.

ФРАНЧАЙЗИНГ (franchising) — змішана форма великого і малого підприємництва, за якої великі компанії укладають договори з малими фірмами (нерідко «дочірніми») на право здійснення діяльності від імені франчайзера на умовах, визначених останнім. Така форма ведення бізнесу можлива і в страхуванні.

ФРАНШИЗА (deductible, franchise) — передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком. Розрізняють умовну і безумовну франшизу. Умовна франшиза засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищує розміру франшизи, і збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує франшизу. Безумовна франшиза свідчить, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом франшизи.

ФРАХТ (freight) — плата власникові транспортного засобу за перевезення вантажів та пасажирів по будь-яких шляхах сполучення. Особливо часто термін застосовується на морському і річковому транспорті. Інколи під фрахтом розуміють вантаж, включаючи витрати на його навантаження, розвантаження. Розмір фрахту визначається на підставі тарифів або обумовлюється в договорі.

ФРОНТИНГОВА КОМПАНІЯ (fronting company) — страховик, що видає на прохання другої компанії поліс від свого імені за умови, що 100 % прийнятої відповідальності буде перестраховано у другій компанії. В цьому разі фронтингова компанія залишає за собою юридичну відповідальність перед страхувальником. Фронтингова компанія має право на отримання комісійної винагороди за фронтингування.

ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ (functions of insurance) — прояв сутності страхування в дії. Страхування виконує такі функції: ризиковану, створення і використання страхових резервів, заощадження коштів, превентивну.

Ф’ЮЧЕРСНИЙ КОНТРАКТ (futures contract) — стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, із фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

ХЕДЖУВАННЯ (hedging) — термін, що використовується у банківській, біржовій та комерційній практиці для позначення різних методів страхування ризику від втрат, зумовлених несприятливими для продавців або покупців змін ринкових цін на товари порівняно з тими, що бралися до уваги під час укладення договору.

ХОЛДИНГ (holding company) — корпорація, страхова компанія, яка управляє і спрямовує діяльність інших підприємств шляхом придбання контрольних пакетів акцій, зокрема страхових компаній.
ц

ЦЕДЕНТ (ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНИК) (cedent) — страховик, що передає за плату частину прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страховикові або професійному перестраховикові.

ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ СТРАХОВІ РЕЗЕРВНІ ФОНДИ (centralized insurance reserves) — створюються страховиками для забезпечення виконання окремих видів обов’язкового страхування. Положення про ці фонди затверджуються Уповноваженим органом. Джерелами централізованих страхових резервних фондів можуть бути відрахування від надходжень страхових премій, внески власних коштів страховика та доходи від розміщення коштів.

ЦЕСЮНЕР (cessionary) — особа, якій передається право власності. У страхуванні цесюнер — страхова компанія, що приймає ризик у перестрахування.

ЦЕСІЯ (cession) — процес передання застрахованого ризику в перестрахування.
Ч

ЧАСТКОВА ВТРАТА ФРАХТУ (partial loss of freight) — може мати місце в тих випадках, коли фрахт повністю або частково підлягає оплаті після прибуття вантажу в порт призначення. Ця частина фрахту підлягає страхуванню.

ЧАСТКОВИЙ ЗБИТОК (partial loss) — будь-який збиток у застрахованому майні, сума якого менша за страхову суму.

ЧАСТОТА СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ (loss frequancy) — показник, що є елементом збитковості страхової суми. Частота страхових випадків визначається відношенням кількості страхових випадків до кількості застрахованих об’єктів або договорів страхування в розрізі видів страхування.

ЧИСТИЙ КОНОСАМЕНТ (clean bill of lading) — коносамент, що не містить жодних застережень щодо вантажу і його упаковки. Це дуже важливо для забезпечення своєчасності здійснення розрахунків. Банки беруть до уваги лище чистий коносамент. Застереження щодо коносаменту свідчать про недобросовісність продавця. Нерідко з метою отримання чистого коносаменту вантажовідправник видає вантажоперевізнику гарантійний лист із зобов’язанням сплатити можливі претензії за свій рахунок.
Ш

ШЕДУЛА (schedule) — основний розділ полісу страхування повітряних суден. Шедула містить інформацію про учасників договору страхування, експлуатантів, вигодонабувачів, екіпажі і повітряні судна, що приймаються на страхування, страхові суми, франшизи, терміни страхування тощо. Іноді як шедула може використовуватись складена за стандартною формою заява страхувальника.

ШКОДА (damage) — наслідок порушення прав, що охороняються законом, та інтересів суб’єктів цивільних правовідносин (держави, організацій або громадян). Шкода може бути майновою або моральною. Майнова шкода — це наслідок правопорушень, що мають вартісну форму. Шкода моральна — це моральні та фізичні страждання, спричинені правопорушенням. Вона не може бути виражена у грошовій формі.

ШОМАЖ (shomage) — страхування втрати прибутку та інших фінансових втрат, зумовлених призупинкою виробництва внаслідок настання страхового випадку, наприклад повені, пожежі, осідання грунту.
Ю

ЮРИДИЧНІ ВИТРАТИ (leagale expenses) — витрати, що їх здійснює вантажовласник за згодою страховика в зв’язку з юридичними діями проти перевізника з приводу стягнення з нього збитку. Такі витрати підлягають відшкодуванню страховиком.

ЮРИСДИКЦІЯ (jurisdiction) — відправлення правосуддя, підсудність справи. Правильне визначення юрисдикції має особливе значення у страхуванні ризиків, що виникають у процесі зовнішньоекономічної діяльності. У полісах зі страхування суден, вантажів та інших об’єктів, де сторони страхових відносин належать до різних країн, має бути обумовлено, в якій країні підлягають розгляду судові суперечки, що випливають з договору страхування.